- насаджувач
- -вача, ч. Пр.1. Особа, яка впроваджує нові порядки, ідеї.2. Людина, яка займається посадкою саджанців дерев, рослин.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
насаджувач — а, ч., книжн. Особа, яка впроваджує, поширює якісь порядки, методи, ідеї і т. ін … Український тлумачний словник
насаджувач — іменник чоловічого роду, істота книжн … Орфографічний словник української мови
насаджувачка — и, книжн. Жін. до насаджувач … Український тлумачний словник